Первінка

Вінграновський Микола

Відсилаємо твір...
Якщо завантаження не відбулось автоматично, натисніть на це посилання.

Микола добігав до райцентру. Околичні вулиці степового райцентру були без хат і дерев — купи цегли, та глини, та уламків.
Миколка біг далі.
На перехресті двох таких мертвих вулиць він зупинився;
в який його бік тепер?
Почулася тупотнява, і знизу від ріки висунула голову сіра колона полонених німців.
Вели колону наші хлопці, майже хлопчики, з червоними зірками на сірих шапках, у куфайках, підперезаних брезентовими поясами.

Читати повністю →
Вінграновський Микола — Первінка, завантажити повний текст