Завантаження

Леся Українка, "Розмова"

"Велике, фатальне кохання — се самум, що заносить піском і великі, спокійні озера і тихі струмочки в оазах, заснічує гучні гірські потоки, хоч вони так одважно збігли з гори, несучи долині вісті про нагірну волю; він нагромаджує несподівані гори-переспи навперейми владно-потужному морю, і воно з гнівом мусить відступити, змінивши границі держави своєї…"
Так читав уголос молодий поет, схиливши буйно-кучеряву голову над щільно записаним зшитком...

Читати повністю →