Завантаження
Леонід Смілянський, "Михайло Коцюбинський"
І. СОНЦЕПОКЛОННИК
"Сонце! Я тобі вдячний. Ти сієш у мою
душу золотий засів — хто знає, що вийде
з того насіння? може, вогні?"
М. Коцюбинський. "Intermezzo".
Наче пісня в степу — самотній. І степу кругом — без берегів... Жита... Пшениці... Ячмені. Хіба де озерце причаїлося в хлібах наче острів. Попереду на один крок — рухлива тінь від бриля. Та хіба сховаєшся від нього, сонця, під солом'яним селянським брилем!.. Та й пащо?..
Близько — ні душі...