пісню вечорами:
"Цо кому до теґо,
же ми так кохами?"
Потім розлучились.
Віддалі між нами...
"Цо кому до теґо,
же ми так кохами?!"
І минають роки.
Роки за роками...
"Цо кому до теґо,
же ми так кохами?!"
Іншого цілую.
І бринить сльозами:
"Цо кому до теґо,
же ми так кохами!"