Людина з іншої планети

Леонід Чернов

Сторінка 6 з 10

Все це буде справжнє, з флорою, фауною, підсонням[21], населенням.

Він сплеснув долонями.

— Там буде історія: Китай, який він був за десятки тисяч років до нашої ери. Стародревній Єгипет — з фараонами, сфінксами, Нілом, культом Ізіди, з юрбами рабів, що будуватимуть новітні піраміди. Класична Еллада — з вакханаліями, музами, неперейденим досі різьбарством. Там буде героїчний Рим з гладіаторами, легіонами, змовами й кривавими війнами. Живий Магомет ходитиме тернистими шляхами, справжній Христос перетворюватиме воду на вино. Сивобородий Мойсей розмовлятиме з Єговою, Генріх сидітиме під Каноссою[22], іспанська інквізиція палитиме на вогнищі прекрасну сімнадцятилітню відьму... а поруч, в іншому корпусі буятиме новітня цивілізація, гуркотітимуть велетенські заводи, шепотітимуть "пірлеси"[23] та "ролс-ройси", гримітиме Дніпрельстан, гудітимуть аероплани й кричатиме радіо. В одному корпусі житимуть у кам'яних печерах доісторичні півлюди-півмавпи, а поруч ви побачите перегони сучасних ракетних автомобілів Опеля, що показуватимуть хуткість півтори тисячі кілометрів на годину!!!

Джим Вілкінз змахнув з ока сльозу:

— Друзі! Я зворушений. Я не можу говорити від хвилювання. Спробуйте тільки уявити собі, що це буде — і ви заридаєте від захоплення! На маленькому клаптику землі встане перед вами наша старенька планета — жива, справжня, повнокровна — від печерних часів, від кам'яного віку до сьогоднішнього дня, до 1 січня 192* року! О, республіканці! Який найгеніальніший історик зможе так відтворити дні, роки, століття, мільйони віків нашої прекрасної Землі?!

Він ухопив склянку і, цокаючись зубами об вінця, ковтнув води.

— А що там буде найпрекрасніше — це жінки. Це будуть шедеври шедеврів. Усе, що людська порода спородила найвродливішого, найдосконалішого, найпрекраснішого — все буде там. Жінки там будуть — богині, що виникли з білосніжної піни блакитного моря. Вони будуть такі сліпуче прекрасні, що на них боляче буде навіть дивитись, як на сонце. їхня краса кожну живу істоту пектиме жахом і захватом. Старозавітна жагуче-пристрасна Рахіль — і сучасна, оповита шкірами самоїдка. Жанна д'Арк — і леді Сміт. Анна Болейн — і Марія Магдалина. Прекрасна дружина фараона Аменхотепа IV[24] — і легендарна золотоока Кримгільда. Вавилонська цариця Амітіс — і найпрекрасніша серед прекрасних Марія Кочубей! О, там будуть також і прекрасні, сильні, могутні мужчини. Група Лаокоона? Це дурниця. Геракли? Так, там будуть всі герої і негерої всіх часів і народів. А найголовніше — на тій території не буде нічого неможливого. Ви не розумієте? З одного боку, це буде найвеличніший, небувалий у віках музей. А з другого — це буде найвеличніше, небувале в віках комерційне підприємство. У нас будуть клієнти. Сотні тисяч, десятки мільйонів клієнтів! Легко і ніжно ми будемо звироднювати, здегенеровувати, нищити світову буржуазію. Того, хто падає, штовхни. Ми висмоктуватимемо з неї всі соки, нерви, кров, мозок, золото, інтелект, почуття, геніальність. Непомітно для неї самої ми візьмемо її в полон і, граючи на людських слабостях, зробимо буржуа нашими рабами, примусимо їх, як каторжників, працювати на користь великої соціалістичної перебудови нашої прекрасної й нещасної Землі. Жили соціалізму наливатимуться живою пекучою кров'ю, а їх, ворогів наших, висмоктаних і безсилих, ми кинемо на справжні вже утильзаводи і з їхніх кісток вироблятимемо угноєння для наших усуспільнених ланів. Вони робитимуть на нас, як прокляті, і гадатимуть, що роблять це з власної волі, і ще й лизатимуть наші руки, як пси!


14

Фабрикант богів у два ковтки влив у рот склянку води.

Було тихо — і всі чули, як двічі булькнула вода в його горлянці.

— Я дам приклади. Примхливість їхня безмежна. Ось до нас приїздить якийсь могутній принц з одвислою нижньою губою і колосальними поточними рахунками в європейських банках. Ось він закохується в нас у дочку ватажка африканського дикунського племені ньям-ньям. У неї не можна не закохатись. Нормально збудований мужчина не зможе не закохатись в одну з наших жінок, як нормальна жінка не зможе не полюбити одного з наших мужчин. Це буде вище всяких людських сил. Треба-бо мати вашу надлюдську відданість справі соціалізму, щоб підкорити їй і серце, й розум, і м'язи. Буржуазія цього не може — і в цьому секрет вашої майбутньої світової перемоги.

Він з пошаною вклонився.

— Так от — принц закохався. Ціле життя він тільки хотів, а тепер він покохав. Він не знав ні заборони, ні відмови. А тут — зась! Цілий кабінет найвизначніших психологів, філософів і дипломатів керує поведінкою прекрасної дикунки. Правда, кінець кінцем, він таки дійде свого: з наказу психодипломатичного кабінету вона повинна буде віддатися йому десь під пальмами на піщаному узбережжі блакитного моря. Над ними сяятиме електричне сонце, електричні огрівачі держатимуть відповідну тропічну температуру повітря й води, заховані електричні пропелери наганятимуть на них теплу океанську хвилю, електричні приладдя переповнюватимуть повітря специфічними тропічними ароматами, а заховані в ліанах гучномовці будуть рикати левами й тиграми. Можна буде для гостроти моменту випустити навіть муштрованого тигра — трохи полякати, але це вже справа фахівців. Не забудьте, що в нас працюватимуть найкращі світові режисери, художники, поети, декоратори, лікарі, лінгвісти, конструктори, освітлювачі, інженери. І принц уже в наших руках разом зі своїм серцем, розумом, тілом, військом, народом, родичами, чековими книжками, з усіма потрохами. Ми через дикунку будемо наказувати йому робити те, що потрібно нам!

Обличчя Вілкінзове палало, і піт дрібненькими крапельками вкрив йому обличчя.

— І хто скаже, що прем'єри великих європейських держав мають кам'яні серця? Хто заборонить прем'єрові жбурнути цей вередливий шматочок м'язів під ноги доісторичної півжінки-півмавпи або сліпуче прекрасної самоїдки, дочки арктичних просторів? Хіба не матимемо ми в себе клаптика її крижаної батьківщини? Хіба тяжко влаштувати так, аби вперше злилися їхні вуста на відірваній крижині, серед моржів та тюленів, у тьмяному мерехкотінні північного сяйва? Для наших режисерів і конструкторів не буде нічого неможливого.


15

Він знову витер піт.

— Я знав одного автомобільного короля, що, мандруючи по Європі, скипів бажанням до юної принцеси-інфанти, єдиної спадкоємиці батьківської корони. Автомобільний король за мить примарного володіння ладен був жбурнути до струнких ніжок сотні тисяч автомобілів, та старосвітський батько юної принцеси інтереси держави ставив над усе: він беріг незайману дочку для сусіднього короля, від якого сподівався дістати позику й вигідну військову угоду. Автомобільний король страждав, мов карась на сковороді. Він покинув справи, зазнав мільйонної шкоди, захитав фінансову рівновагу автопромисловости Сполучених Штатів, побив найстаршу фрейліну — і закінчив свої дні в психіатричній лікарні. Є-бо дві найстрашніші речі на землі, республіканці: це любов і голод. Ці дві сили крутять історію світу. Так загинув автомобільний король. Я не берусь його судити: хай його судять ті, хто зробив це своєю професією — бог чи диявол, моя хата скраю. Але я запитаю вас: чи могло б це трапитись, коли б існувало наше підприємство?

Він переможно озирнувся навколо.

— Ні! Тричі — ні! Чому? А ось чому. Уявіть ви собі, що автомобільний король закохався — і зазнав фіаско. Ось він звертається до нас. Наша фірма — поза конкуренцією. Коли він погоджується на наші умови (а умови ми зуміємо придумати), тоді ми беремо на себе зобов'язання: не пізніше, як за сорок вісім годин, наприклад, приставити красуню-принцесу в його обійми. Як ми це зробимо? О-о, тисячі способів! За дві години нарада найвизначніших фахівців утворює штаб і виробляє загальний план дій. Наші аероплани негайно відлітають до старого короля. На них летять наші найкращі дипломати, фінансисти, оратори, гіпнотизери, детективи, промовці, артисти, психологи, знавці душ і тіл, Зиґмунди Фройди, для яких кожна людина — розкрита книга. Одночасно до сусідніх держав ми виряджаємо аероплани з таким точнісінько багажем — і починаємо наш тиск. Окремі групи сполучені між собою і нашим центром по радіо. Зашифровані повідомлення і накази передають і одержують в ту ж мить. Спочатку ми тиснемо психологічно. Далі ми вдаємося до патології, тоді діють наші психопатологи-гіпнотизери. Тисячі наших агентів одночасно обробляють так звану придворну громадську думку, наші детективи заплутують диявольський вузол інтриг, підступів, каверз. Вони втягають у гру всіх — од пішаків до королеви. Вони дізнаються, що королева зраджувала свого чоловіка з шофером, вони дістають компрометуючі фото, вони загрожують сенсаційними публікаціями в закордонних журналах — і королева вже в їхніх руках. Вона вже благає чоловіка дозволити юній принцесі невеличку мандрівку аеропланом. Сивий король пручається? Тим гірше для нього: виявляється, що військо в нього не таке вже надійне, як він гадав, — пів години тому викрито серйозну змову, злочинці готували повалення королівської влади. А тут іще якась банда почала грабувати поштові поїзди — взагалі, в країні щось неспокійно. Чого це так верещать хлоп'ята-газетярі? Вибух? Де вибух? У державних порохових склепах?[25] Сотні забитих і поранених? Погано, погано! Може, його ясновельможності потрібна допомога зовні? Ні? Даремно. Країна, очевидячки, повна чужоземними шпіонами, а відношення сусідніх дружніх держав чимраз гіршає. Можна сподіватись навіть воєнних ускладнень. Ну, що ж? Почекаємо ранку. Але й ранок не приносить нічого втішного: сусідська держава несподівано відмовляється підписати готовий уже договір — на біржі паніка: цінні папери катастрофічно падають. У закордонній пресі з'явились якісь інсинуаційні брудні натяки про королеву. Треба негайно вжити заходів. Ми пропонуємо, як перший захід, значну позику на дуже сприятливих умовах. Наші фінансові й дипломатичні радники — до послуг короля.

1 2 3 4 5 6 7