ст.
Полотняна стіна — ширма
Понеже — тому що, оскільки
Порощати — швидко і голосно говорити, кричати
Посад — місце для наречених за весільним столом
Потуха — розвага
Права середа — двадцять п'ятий день після великодня, так званий рахмаиський Великдень
Превелебний — титул єпископа; гідний великої пошани (вживається при ввічливо-шанобливому звертанні до когось)
Пречиста — назва двох церковних свят (15 серпня — день смерті богородиці і 8 вересня — день народження богородиці)
Привод — місце, де рекрути проходили комісію
Пригребиця — погрібник
Приданки — весільні гості з боку нареченої, які йдуть із нею в дім нареченого
Приказ — орган центрального управління в Росії в XVI — XVIII ст.
Приказний — той, хто служив у приказі
Прикинути — тут: відмовитися від замовляння
Прикладки прикладати — вигадувати що-небудь на кого-небудь; насміхатися
Притча — пригода, подія
Причет — служителі культу при православній церкві; особи, які супроводжують кого-небудь; почет
Проброїтися — провинитися, нашкодити
Проводи — звичай поминати на могилах померлих протягом післявеликоднього тижня
Проскура — білий хлібець особливої форми, що використовується у православному богослужінні
Просто рещи — просто кажучи
Протопопівна — дечка протоієрея (чин священика)
Пущення — останній день вживання скоромної їжі перед великоднім постом
П'ятиалтинний — монета вартістю 15 коп.
П'ятінка — п'ятниця
Ралець — подарунок; бенкет.
Рацея — довга й нудна промова з повчанням, напученням
Ребронт (роброн) — старовинна жіноча сукня з криноліном
Рєвізія — у кріпосницькій Росії перепис населення, що повинно було платити подушну подать і відбувати рекрутську повинність
Ренське — рейнське, назва вина
Ридван — дорожна карета для далеких подорожей, запряжена 6 — 12 кіньми
Родзинки — сушені ягоди винограду
Розгрішеніє (розгрішення) — відпущення кому-небудь його гріхів
Рубанець — тут: різка
Рундук — ґанок
Рябець — шуліка
Садукеї — у стародавній Іудеї — представники релігійно-політичної течії
Саж — хлів, призначений для відгодівлі птиці, свиней
Сапатий — хворий на сап — заразну хворобу однокопитних
Свитник — той, хто шиє свити — старовинний довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна
Свість — своячка
Світилка — дівчина, яка на весіллі виконує спеціальний обряд — тримає свічку і меч
Сволок — балка, яка підтримує стелю в будівлі
Седмиця — тиждень
Секуція — екзекуція
Середохрестя — четвертий тиждень великого посту
Серпанок — головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа
Сиділець — шинкар, крамар
Сикурс — підмога
Сйній камінець — галун
Синтаксис — третій клас тодішніх семінарій
Сиріч — тобто, інакше кажучи
Сита — мед, розведений водою, або медовий відвар на воді
Сицевий — такий
Сімо — сюди, тут
Скиндячки — стрічки, бинди
Скіпщина — оренда землі, яку оплачують не грошима, а частиною свого врожаю
Скликанчик — закличний дзвін
Сколотини — побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла; маслянка
Скоромник — той, хто вживає у пісні дні скоромну їжу, не постить
Скраклі — українська народна спортивна гра, яка полягає в тому, що гравці вибивають палицею з відведеного місця невеличкі циліндричні цурпалки; крокет
Скубенти — тут: дрижаки
Скусний — майстерний, вправний
Сластьон — пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом
Смажнії вуста — гарячі червоні вуста
Соньмище — зборище
Соняшниця — народна назва гострого шлункового захворювання
Сорокоуст — у православній церкві — молитви по покійникові, які читаються протягом сорока днів після смерті; сороковий день після чиєї-небудь смерті
Сорочини (сороковини) — сороковий день після чиєїсь смерті; поминки в цей день
Сотник (сотенний) — на Україні в XVI — XVIII ст. особа, яка очолювала сотню, спочатку обиралась козаками, а потім призначалась гетьманом або царем
Соцький — у дореволюційній Росії й на Україні нижчий поліцейський чин на селі, якого обирали на сільській сходці
Спас — назва кожного з трьох церковних свят, що відзначаються православною церквою з 1 по 15 серпня за ст. ст.
Спасівка — піст, що припадає на 1 — 15 серпня за ст. ст.
Спектор — інспектор
Спирра — військова одиниця; рота
Спіх — успіх
Сполать — слава, хвала
Справник — у дореволюційній Росії — начальник повітової поліції
Ставник — великий церковний свічник
Стихира — церковна пісня з біблійним сюжетом
Стовбула перекидатися — через голову
Стовпець — тут: вид печива з гречаного борошна циліндричної форми
Страсті — вечірнє богослужіння у передвеликодній (страсний) четвер
Страшна (страсна) свічка — свічка, яка горіла під час церковної відправи в страсний четвер
Субітка — карання школярів по суботах, яке супроводжувалося молитвою "Помни день субботний…"
Сула — судак
Суть — є
Ськати — шукати вошей у чиємусь волоссі; шукати
Тавлинка — табакерка
Тарадайка — легкий двоколісний візок
Тасун — штовхан, стусан
Твар — обличчя
Темп — тут: прийом, роблений рушницею
Тирити — тягти, понад силу волочити
Тирлич — трав'яниста чи напівкущова рослина з яскраво-синіми або жовтими квітами
Титло — надрядковий знак над скорочено написаним словом або літерою, вжитою в значенні цифри
Тресугубий — потрійний
Токмо — тільки, лише
Три листа — гра в карти
Троїста музика — український народний ансамбль, який складається з трьох музичних інструментів, найчастіше з скрипки, бубна і цимбалів
Тропак — український народний танець, близький до гопака
Тяжиновий — пошитий з вибивного або смугастого полотна — тяжини
Убо — отже
Угобзення — возвеличення
Угомбнна палата — карний суд
Уконтентувати — вдовольнити
Уне — щодо (когось, чогось)
Урагова мати — вража мати
Уразівське сукно — просте сукно
Уроки — за марновірними уявленнями — наслання хвороби, кому-небудь поглядом
Утреня — ранкова служба в церкві
Ушестя — церковне свято вознесіння
Флігельман — фланговий солдат, який показував прийоми рушницею
Фофан — дурень, йолоп
Фрунт (фронт) — у шикуванні військ лицева сторона
Фуктель — муштра
Xалавур (халахур) — вітрогон
Халат — старовинний довгополий верхній чоловічий одяг; каптан
Халягура — циганський танець
Халяндра — циганський танець
Хамло — галуззя, хмиз
Xаньки м'яти — байдикувати
Хаптурок (хавтур) — хабар; побори натурою, які брало духовенство
Харцизяка — грабіжник, розбійник
Хатня морква — бурчання
Хватальний — квартальний, поліцейський чин, який здійснював нагляд у кварталі
Хверт (ферт) — стара назва літери "ф"
Хвонарне — податок на ліхтарі
Хляби (хляга) — дощова погода
Хрещення — релігійний обряд, який відправляють над новонародженим або дорослим на знак прилучення до християнської церкви
Хрещик — рід гри, в котрій одна пара гравців ловить другу; танкова гра, під час якої хлопці і дівчата міняються місцями
Хука дати — промахнутися
Xура — валка підвід
Цвяхований — тут: у прикрасах
Цихвіра — цифра
Цілковий — срібна монета вартістю один карбованець
Ціловальник — шинкар; продавець спиртних напоїв
Ціновка — аукціон
Ціновщик — оцінювач майна
Цятатися — грати в чіт і лишку — вгадувати, до пари чи не до пари
Чаплія — кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду — залізний гак з дерев'яним держалном
Часточка — пожертвування на церкву за упокій душі померлого, а також за здоров'я
Чаятельно — правдоподібно
Чванець — посудина
Черкеска — старовинний верхній чоловічий одяг з сукна з прорізами і відкидними рукавами
Чертог — тут: хата
Черчатий (червчатий) — червоний
Чистий понеділок, чистий четвер — дні тижня великого посту, в які, за настановою церкви, слід тримати все в чистоті
Чмелів слухати — бути в стані запаморочення
Шаг (шажок) — до революції на Україні дрібна розмінна монета вартістю півкопійки; гріш
Шалевий — пошитий з шалі — тонкої, переважно шерстяної тканини
Шерітвас — чан
Шкаповий — пошитий з кінської шкіри
Шквиря — снігова буря; хуртовина
Шкураток — шматок шкіри
Шпетний — гарний, чепурний
Штоф — старовинна міра рідини, переважно вина, горілки, яка дорівнює 1/8 або 1/10 відра; чотиригранна скляна посудина з короткою шийкою, яка вміщує таку ж кількість вина, горілки та ін.
Шуйця — ліва рука
Шумиха — тонкі пластинки золота, якими що-небудь оздоблюють; сріблясті або золотисті металеві нитки.
Шушун — старовинний верхній жіночий одяг — кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою
Ю — її
Юпка — верхній одяг, жіночий — у вигляді довгої корсетки, переважно з рукавами; чоловічий — короткополий каптан, пошитий у талію, із складками і стоячим коміром
Юхтові чоботи — чоботи з юхти — шкіри, яку одержують особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней
Ядєніє — вживання їжі
Яти — брати
Ятір — риболовне знаряддя (сітка, натягнена на обручі), що його встановлюють на дні водоймища
Ятка — палатка на ярмарку
Ятрівка — жінка чоловікового брата
Примечания
Вперше надруковано під назвою "Вот любовь" в автоперекладі в журналі "Современник", 1839, т. XVI, кн. 4, с. 1 — 115.
Українською мовою вперше надруковано у виданні: Сочинения Григория Федоровича Квитки. Малороссийские повести, рассказанные Грыцьком Основьяненком. Под редакцией А. А. Потебни. Харків, 1887, т. 2, с. 239 — 304.
Автограф зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 67, № 1). Рукопис автоперекладу невідомий.
У відділі рукописів ІЛ (ф. 67, № 823, 75) знаходиться автограф третьої книжки "Малороссийских повестей", яка так і не була видана. До неї ввійшли такі твори Квітки-Основ'яненка: "Божі діти", "Перекотиполе", "Щира любов". На автографі повісті "Щира любов" цензурний дозвіл П. Корсакова, датований 14 лютого 1839 р. Як вважає М. С. Грицюта, коли Квітці не вдалося видати третьої книжки "Малороссийских повестей", він вирішив опублікувати "Щиру любов" окремим виданням (див. Квітка-Основ'яненко Г. Ф. Зібр. творів. У 7-ми т., т. З, с. 448), Однак цей твір за життя письменника вийшов у світ тільки в автоперекладі.
Прийнявши повість до друкування, П. О. Плетньов зауважив у листі до письменника, що головній героїні Галочці бракує життєво-реальннх рис. У відповідь дружина Квітки Анна Григорівна розповіла, що Галочка — героїня реальна, з прихарківської слободи Гончарівки, що про її розум і красу люди розповідають легенди і складають пісні, а сам Квітка писав, шо про Галочку йому повідомила "депутація" читачів, щоб він її описав у своєму творі.