Тендюк Леонід

Повні тексти творів

Ведмежата з Курильського озера

Одного разу корабель наш переплив Тихий океан і підійшов до Камчатки.
Цей півострів лежить далеко на півночі. Якщо на нього глянути з літака, відразу й не втямиш: півострів то чи велетенський корабель занурився в піняві хвилі моря. Живуть там працьовиті мисливці й рибалки, камчатські звіробої та оленярі.
З одного боку Камчатку омиває холодне Охотське море, з другого — Берингове, а з третього — Тихий океан.
Не встигне буря відлютувати в одному морі, як уже починається в іншому...

Читати повністю →

Вогники в океані

Після далекого плавання корабель наш повертався на Батьківщину.
Він ніби вгадав заповітне бажання моряків — швидше зустрітися з ріднею та друзями — і мчав прудко й невпинно. Тільки пінявий слід лишався за кормою.
Тихо хлюпотіла вода. Здавалось, неповороткі, хвостаті риби виграють довкола.
Насправді ж ворушилися там ліниві, пригладжені вітром хвилі.
Пекуче південне сонце стояло в зеніті — прямо над головою.
Вийдеш на палубу, а тіні немає...

Читати повністю →

Деревце, врятоване від бурі

Багато цікавого побачили ми в заморських краях: вічнозелені ліси, різних тварин, птахів.
Усі вони такі дивовижні, не схожі на наших!
От хоч би й кенгуру. Скік! Скік! — стрибає піщаними пустелями, що деінде поросли чагарями.
Передні ноги, як у кімнатної собачки, коли вона стійку робить, підняті вгору.
Бігає тварина ця лише на двох, задніх. На животі у неї волохата сумка — гніздо, в якому кенгуренятко сидить.
А то ще на одному острові зустрілися ведмеді.
Коала звати...

Читати повністю →

Дивовижна риба мурена

Скільки я себе й пам'ятаю, все про мандри мріяв. Човники з рогози майстрував: замість щогл — очеретинки, а весла — прутики вербові.
Якби той кораблик та трохи більший, на ньому можна було б, думалось мені,— далеко запливти, як Івасик-Телесик із казки, яку розповідала бабуся.
Багато мріяв я про дивовижні морські мандрівки і таки став моряком! Бо хто чогось дуже прагне, той рано чи пізно неодмінно доб'ється свого, і мрія його справдиться.
Треба тільки ніколи від неї не відступати.
І ось.....

Читати повністю →

На острові Лякливих Воїнів

І
Ми пливли в Індійському океані.
Коли на видноколі зачорніла невеличка, ледь помітна цятка, матрос Василенко, що вперше вирушив у далеке плавання, схвильовано закричав:
— Прямо по курсу — кит!
На його крик вибіг штурман.
Він узяв бінокль, оглянув далину, насмішкувато мовив до хлопця:
— Який же це кит! Звичайнісінький острів...

Читати повністю →

Подорож у підводне царство

I
Ми пливли в Індійському океані.
Коли на видноколі зачорніла невеличка, ледь помітна цятка, матрос Василенко, що вперше вирушив у далеке плавання, схвильовано закричав:
— Прямо по курсу — кит!
На його крик вибіг штурман.
Він узяв бінокль, оглянув далину, насмішкувато мовив до хлопця:
— Який же це кит! Звичайнісінький острів...

Читати повністю →

Про те, як калани врятували човен

Між Тихим океаном і холодним Охотським морем, неначе довжелезна, напівзатонула гребля, витикаються з води гористі острови.
Вершини їх — кратери діючих вулканів — оповиті густим чорним димом і завжди куряться.
Звуться острови Курильськими.
Їх так багато, так далеко розтяглися вони серед океану, що швидкохідний корабель і той не встигне обійти їх з краю в край за кілька днів.
А про наш теплохід годі й казати — так повільно він пливе.
Ось уже майже місяць, як простуємо ми вподовж Курил...

Читати повністю →

Терешків песець

І
Коли шторм ущух і Тихий океан, нарешті, став тихим, капітан піднявся на місток.
Оглянув виднокіл — наказав:
— Ліво на борт! Курс дев'яносто градусів — до Командорів!
Черкнувши носом запінену хвилю, корабель наш повільно розвернувся і поплив до Командорських островів.
Вільні од нічної вахти, сиділи ми на палубі, розповідаючи різні морські пригоди.
Радист увімкнув гучномовці — і полилася пісня про море, що розкинулось широко, про матір, яка жде не діждеться сина...

Читати повністю →
Дивіться також