Дудар Євген

Повні тексти творів

Лісова казка

(Для дорослих)
Одного сонячного ранку в лісовому господарстві отримали чергову колоду. Колода була незвичайна. На корі висічено якісь знаки. Збоку на шнурочку теліпалася сургучева печатка.
Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів:
– О, нарешті надійшла вказівка з тресту.
Сіли. Читають.
"Негайно вишліть сто колод у трест і тисячу колод у главк. Нема на чому писати".
Ведмідь скликав загальні збори. Намітили рубежі. Взяли зобов’язання. Врізали. Відправили...

Читати повністю →

Операція "Сліпе око"

Мета виправдовує засоби.
Зі статуту ордена єзуїтів
Пролог
Сіро, Ні дня, ні ночі. Ні сонця, ні місяця. З правого боку – сяючий Рай. З лівого – чорне Пекло. Між ними – сіре Чистилище. Цей клапоть Всесвіту обсаджено густим незгораючим терням. Через непомітну діру в цьому терні проходять душі померлих. Представники всього ходячого, літаючого й повзучого. Тут їм чіпляють ярлики "грішник" або "праведник". Звідсіль їх піднімають у Рай або кидають у пекельну безодню.
1...

Читати повністю →

Робінзон з Індустріальної

Фрагменти з життя коня Дракона та його хазяїна Робінзона Галапочки
Нестерпно палить сонце. Настирливо гуде місто.
На перетині двох його артерій – затичка. Сиренять стривожені "Волги". Бібікають "Москвичі" й "Запорожці". Кувікають "Жигулі" й "Лади". Хриплять "газики". Водії висовують голови. Шлють п’ятнадцятиповерхові благословення туди, під зелений світлофор, де якийсь нерозторопа ловить гав.
А під світлофором – диво механізованого сьогодення.
Під світлофором – кінь. Не породистий орловець...

Читати повністю →

Слон і Мухи

Учені Мухи зібрались на симпозіумi: "До питання про походження прислів’я "Не робіть із Мухи Слона". Муха-доповідач з усією категоричністю заявила: — Прислів’я "Не робіть із Мухи Слона" у своїй основі не відповідає правді! Виходить, що первинним був Слон, а Муха вторинною. Коли все навпаки. І прислів’я, зрозуміло, повинно звучати так: "Не робіть із Слона Муху". — Слон,— заявила Муха-співдоповідач,— істота, не варта ніякої уваги! По-перше, він не може літати. По-друге, не вміє дзижчати.....

Читати повністю →

Хата

Сповістила село баба Груня:
– Вже маємо свого композитора…
Прихильники чистого реалізму заперечуватимуть: "Баба Груня не могла сказати "композитора"". Бо село наше недалечко від Києва. І люди вживають це слово так, як по телевізору: композітор.
Але, по-перше, баба Груня – не рядова баба. Серед баб, оспіваних гумористами різних епох і формацій, вона стоїть на голову вище. Як серед кінодетективів – Штірліц. По-друге, баба Груня не корінна жителька нашого підкиївського села...

Читати повністю →

Червона Шапочка

Стара казка на новий лад
В одному селі жила Червона Шапочка. Дівчина гарненька, ставненька. Нижню половину її вроди облягали вичовгані джинси. Верхню – розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові хвацько сиділа червона шапочка. Подарунок від бабусі на день шістнадцятиріччя. За те її і називали Червоною Шапочкою.
Одного разу мама каже Червоній Шапочці:
– Ось тобі пиріг, пляшка вина. Однеси бабусі. Нехай підкріпиться трохи. Старенька вона вже. Нездужає...

Читати повністю →
Дивіться також