Дідона та Еней

Бродський Йосиф

Йосип Бродський

Дідона та Еней

Перекладач: К.Шахова

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.

Великий муж дивився у вікно,

для неї ж цілий світ кінчався краєм

його простої грецької туніки,

що складками скидалася на море,

раптово скам'яніле.

Він же

дивився у вікно і зір його тепер

такий далекий був, що губи

застигли наче мушля, де на дні

ховається гудіння, й виднокруг в бокалі

був нерухомий.

А її кохання

це тільки риба — може навіть здатна

поплисти морем кораблю услід

і розсікати, хвилі тілом гнучко,

і навіть може обігнати йoго, —

однак в думках він вже ступив на берег.

І море обернулось морем сліз.

Та, як відомо, саме в мить зневіри

здіймається та дме погожий вітер.

І славний муж

покинув Карфаген.

Вона стояла

перед багаттям, що його вояки

під мурами міськими розпалили,

і бачила, як в мареві багаття,

що тріпотить між полум'ям і димом,

безгучно розпадався Карфаген

Задовго до Катонова пророцтва.