Поезії у перекладі Михайла Ореста

Брентано Клеменс

Клеменс Брентано
Поезії у перекладі Михайла Ореста

Перекладач: Михайло Орест
Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади — К.: Основи, 1995

Отчинне почуття

Я вітер вітаю
I хвилі розліг.
Блажен єси, краю
Прапредків моїх!

О небо сумирне!
О зела земні!
Вам буду я вірний
Всякчас і всі дні!

Як хміль обвиває
Сердечно дуби,
Так, серце безкрає,
Все тут полюби!

Став легіт недвижний
І лист не дихне —
I чую я, ніжний:
Тут люблять мене.

Блаките, як близько
Ти в ріднім краю —
Я тут із колиски
До зір дістаю.

О Рейне величний!
Котися і плинь!
Вертайся, довічний,
Мене не покинь!

Мій отче, як тужно
Без тебе я жив,
А нині знов мужньо
Підношу я спів.

Ти сина окрити
Жадаєш грудьми.
О світлий, ці квіти
Як дар мій прийми!

Ворог

Знаю я одного,
Його ми не любимо, ні!
Я назву одного:
Він ламає мечі міцні.
Горе! Чоло його затоплене в ніч,
А стопи його — в диму порохів.
Іде він — і листя гаїв
Спадає на землю темну.
Безжальний,
В руках, як лід,
Він підтримує світ,
Що кроком бреде дитинно-хистким.
Смерть — імення йому.
Перед ним
Навіть духи тремтять, героєм жаским.