Гелена

Валері Поль

Поль Валері

Гелена

Перекладач: М.Лукаш

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.

Блакить! Блакить, це я... Із смертних вийшла гротів,

І чую плюскіт хвиль в оті лункі щаблі,

І бачу в досвітках воскреслі кораблі

Та весла золоті, що тьми ламають спротив.

Самотні руки звуть царів. Персти невинні,

Ви мали забавку з тих соляних борід...

Я плакала, було, коли співав Атрід

Непевний свій тріумф над морем в шумовинні.

Чи мушля з глибини, чи сурма бойова

Ритм задає гребцям, до співу порива?

Рокочуть, котяться різноголосі гуки,

А всміхнені боги із героїчних пров,

Хоч биті піною, дарують свій покров,

До мене тягнучи благі скульптурні руки.

Інші твори цього автора: