Діви Нереїди, нехай щасливо...

Сапфо

Сапфо
Діви Нереїди, нехай щасливо...

Перекладач: Григорій Кочур
Джерело: З книги: Золоте руно. З античної поезії: Збірка.-К.: Веселка, 1985.

Барвношатна владарка, Афродіто,
Дочко Зевса, підступів тайних повна,
Я молю тебе, не смути мені ти
Серце, богине,
Але знов прилинь, як колись бувало.
Здалеку мої ти благання чула,
Батьківський чертог кидала й до мене
На колісниці
Золотій летіла ти. Міцнокрила
Горобина зграя, її несучи,
Над землею темною, наче вихор,
Мчала в ефірі.
Так мені являлася ти, блаженна,
З усміхом ясним на лиці безсмертнім:
"Що тебе засмучує, що тривожить,
Чом мене кличеш?
І чого бажаєш бентежним серцем,
І кого схилити Пейто1 повинна
У ярмо любовне тобі? Зневажив
Хто тебе, Сaпфо?
Хто тікає — скрізь піде за тобою,
Хто дарів не взяв — сам дари нестиме,
Хто не любить нині, полюбить скоро,
Хоч ти й не схочеш..."
О, прилинь ізнов, од нової туги
Серце урятуй, сповни, що бажаю,
Поспіши мені, вірна помічнице,
На допомогу.

--------------
1 Пейто — богиня умовляння, переконування,
супутниця й помічниця Афродіти і Гермеса.