Микола Рубцов
Вірші
Перекладач: Анатолій Глущак
Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр — Одеса: Маяк, 1988.— 232 с. ISBN 5-7760-0115-3
Хліб
У торбешку сир поклав і грушу,
Ще поклав для розкоші мигдаль.
Хліб залишив
— Та чого я мушу
В отаку з ним волочитись даль?!
А бабуся все ж поклала хліба!
Знаючи про білий світ усе,
Мовила:
— Хіба важка ця скиба?
Хліб, рідненький, сам себе несе.
Рідне село
Хоча і кляне переїжджий
В моєму краю бездоріжжя,
Я серцем приріс до Николи —
Села, де закінчував школу.
Буває, хлопчак вітроногий
За гостем прибулим по сліду
Збирається хутко в дорогу:
— Я звідси так само поїду!
Він скаже притихлим дівчаткам
Зухвало, уже наостанку:
— Ну що в цій провінції скніти?
В Москву треба лижі гострити!
А стане дорослим в столиці,
Побуде в якій заграниці,
Тоді й поцінує Николу,
Де рідну закінчував школу.