Лев і голуби
Перекладач: Микола Вороний
Джерело: З книги: Вороний М.К. У сяйві мрій. — К.: ВАТ Видавництво "Київська правда"", 2002
З чого взялось — бодай би й грім мене побив!
Не тямлю... тільки сім смиренних голубів,
Довідавшись, що Лев по їх звичaям жити
Не хоче, а рішив... чи ба! —
Жить так, як Львові подоба,
Вхвалили геть його від птаства відлучити.
I ні від кого вже тепер це не секрет,
Що Львові видано декрет,
Що з голубми не сміє він літати
I дзюбать хлібні крихітки
Коло Святішої Палати.
Радіють голуби: перемогли таки!
По справедливості над Львом вчинили суд
I зберегли в собі, скаравши лиходія,
Сумирність голуба і мудрість змія.
Але де ж перемога тут? —
Захоче, може, хто спитати.
Та бач! — гутірка йде, коли що не брехня:
Святому Духові ті голуби рідня!..
I кожен, щоб з тим хaлепи не мати,
Прикусить язика, як ще не одубів,
Хто б то не був — чи з простих, чи з їх мосців,
I похвалятиме гарненько голубів —
Побідоносців.
----------------------------
Ці вірші склав великий князь Костянтин Романов
з приводу відлучення від церкви Льва Толстого.
Останній рядок — каламбур.