Поразка Сеннахеріба

Байрон Джордж Гордон

Джордж Гордон Байрон
Поразка Сеннахеріба

Перекладач: Микола Зеров
Джерело: З книги: Микола Зеров. Твори в двох томах. К.: Дніпро, 1990

Ассірієць упав, ніби вовк до кошар,
Його військо багрянцем горіло, як жар,
А списів його полиск — мов зорі небес
В глибині галілейських схвильованих плес.

Мовби листя зелених улітку дібров,
Ще увечері маяли тьми корогов,
Мовби листя дібров, коли осінь подме,
Все те вранці було і зів'яле, й німе.

Ангел смерті, як буря, крило розгорнув,
I пройшов поміж них, і в лице їх дихнув,
I мертвота склепила повіки бійця,
I лиш раз стрепенулись і впали серця.

Смерть стоїть над баским гордовитим конем
Його ніздрям уже не пашіти вогнем,
Тільки мило кругом на билині сухій,
Мов на скелі холодного моря прибій.

Ось і вершник поблідлий лежить на землі,
Ржа на зброї йому і роса на чолі,
I не плещеться стяг, і намети німі —
Не здійнятись мечам, не ячати сурмі!

I вдовиці Ашура зайшлись у сльозах,
I Ваала кумир повалився у прах,
I невірного міць, нездоланна мечем,
Розтопилась, мов сніг, перед божим лицем.