Чужа біда

Нефедов Євген

Євген Нефедов

Чужа біда

Перекладач: Анатолій Глущак

Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр — Одеса: Маяк, 1988.— 232 с. ISBN 5-7760-0115-3

Чужа біда шкребеться в шибку,

Запнувши присмерком вікно,

Їй жалість я подав, як скибку, —

Біда не щезла все одно.

Вже й, щоб позбутися, роботу

Я кинув без вагань хутчіш.

Простяг їй лагідно турботу —

Біда не зводить з мене віч.

Тепер на кого хочеш сердься!..

Зітхнувши зо?зла: — От мана... —

Біді віддав я милосердя.

Вона ж стоїть, мов кам'яна.

Зайшлося серце — і гарячу

На розум одягло оброть.

Ну чим іще біді зараджу?!

Тож я промовив їй:

— Заходь!