Михаїл Михайловськи
Мрія
Перекладач: Анатолій Глущак
Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр — Одеса: Маяк, 1988.— 232 с. ISBN 5-7760-0115-3
Атанасу Мочурову
Чи завтра зустріну поета у нашому місті?
Такого, щоб діти його обступали, як рунь,
Щоб кожен із нас чудувався поетовій пісні
Та щоб закохався співець
у найпершу з красунь.
Він вийде на площу —
і чайки над ним закружляють.
Він зникне за рогом, як тіні летюче крило...
І кожен відчує ту радість, яку не втрачають,
І ту сонцелюбність, якої в душі не було.
У морі шторми, а поет прозирає за обрій:
Мандрівкою пахне йому листопаду яса.
Хоч хмари зібрались
і хвилі рокочуть недобре,
Йому таки сяє коралями зимна роса.
Як старість настане —
поет обіпреться на промінь.
Як злива застане —
підхопить краплисту струну!
Для кожної миті потрібен неспокою пломінь,
Коли прокладаємо в часі життя борозну.
З'явися, поете! І все, що не здійснене мною.
Хоча б запитанням вкарбуй
у правдиву скрижаль.
В серця всіх закоханих
хлюпай щоднини строфою,
У котрій би дихало щастя і світла печаль.