Я зник у вічних муках

Емінеску Михаїл

Михаїл Емінеску

Я зник у вічних муках

Перекладач: А.М'ястківський

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.

Я зник у вічних муках нікчемності моєї,

Як той листок у хвилях, як блискавка між хмар...

Аби дали притулок під вічною землею,

Я зорям поклонявся, моливсь на сонця жар.

Ніякої не видно в житті моїм принади.

Іду, як тихий шелест, як вигук, як іскрина,

Як по щоці жіночій невтримана сльозина,

Мій розум не для того, щоб вічність розказати.

Та що поет у світі і що його тривога?

Це голос у пустелі, розпачливі слова...

Нікому не відомий вершить свою дорогу,

Без імені і слави пісні свої співа...

Він — крапелина в морі, а може, він — той вітер,

Що хоче похитнути страшний залізний вік,

Та краще не з'являтись йому на цьому світі,

І смерть йому єдиний та найвірніший лік.

Інші твори цього автора: