Його публіцистичний стиль ніколи не виключав пристрасного картання своїх ідейних противників, викриття їх особистих провин. Його противники нерідко відповідали йому тією ж зброєю. На наш погляд, ця особиста полеміка належить уже до минулого, і до неї треба ставитись як до пережитого факту.
Ми, звичайно, далекі від того, щоб викривати чи розвінчувати Донцова словами самого ж Донцова. Ми рівно ж далекі від того, щоб вважати його твори за якусь скрижаль, котра впала на нас з неба і котрій ми мусимо сліпо поклонятись, не намагаючись змінити ані титли. Мета нашого веб-перевидання творів Донцова – дати матеріал для самостійного думання, для самостійного вирішення, що з написаного ним і зараз придатне і корисне, а що належить до історичного досвіду нації або до особистих думок автора.
Іконографія
Іконографії Донцова все одно що не існує – так, неначе йдеться про автора з глибокої давнини, а не про сучасника наших батьків. Ми подаємо одне фото Донцова, яке гуляє по Інтернету, не знаючи ні дати, ні обставин його появи. Збирання та систематизація достовірних, документованих портретних зображень Донцова належить до завдань нашої біографічної науки.
Бібліографія
Бібліографія праць Донцова знаходиться в ембріональному стані. Сам автор, здається, не дуже дбав про повний список своїх творів (як ми бачили вище, він змінив не менше 30 місць проживання – така була доля кожного борця проти московського імперіалізму). На обкладинках своїх брошур він вміщував переліки інших своїх праць, головним чином таких, які вийшли окремими виданнями.
М.Сосновський у своїй книзі "Дмитро Донцов. Політичний портрет" (1974) налічує 73 назви періодичних видань, в яких публікувались статті Донцова. Але для більшості цих видань ми не можемо назвати жодної конкретної статті Донцова. Отже, бібліографування його статей в періодиці – справа майбутнього.
Нам відомо, що в 1958 р. П.Штепа видав "Бібліографію творів Дмитра Донцова", але в нас її нема, і ми нею не користувались.
Слід знати, що Донцов користувався такими криптонімами та псевдонімами: Дм.Д., М.Л., О.В., Р.О., Дм. Чорний, Закопанець, Д.Варнак, Дмитро Свирид, Світ, В.Темляк. Не виключено, що були й інші псевдоніми.
Більшовики завжди люто й систематично ненавиділи Донцова; вони знищували і забороняли його твори скрізь де тільки сягали їхня злочинна влада. Не можна не визнати, що наслідком такого систематичного 70-літнього переслідування в Україні практично не збереглося примірників оригінальних видань Донцова, і його твори залишаються все ще мало знаними. Репринтні та інші перевидання його творів в незалежній Україні були нечисленними, безсистемними і малотиражними. Справа систематичного (а тим більше наукового, академічного) видання праць Донцова належить до майбутніх завдань нашої науки.
Наступний хронологічний список творів Донцова відображає плачевний стан збереженості його спадщини. В ряді випадків в квадратних дужках ми подаємо розбіжні (подекуди дуже розбіжні) дані щодо публікації певної статті. Ми зазначаємо також усі відомі нам передруки та переклади одного твору, об’єднуючи їх в одне гніздо під датою першої публікації.