Завдання літератури Федькович розумів як служіння трудовому народові. Він неодноразово підкреслював, що художнє слово в нього — це засіб боротьби за свободу й щастя трудящих.
Свої погляди на роль поета в суспільному житті Федькович висловлює в поезії "Оскресни, Бояне". У ній створено символічний образ співця, який повинен збуджувати волю до боротьби. Вірячи в силу художнього слова, автор звертається до Бояна з рішучим закликом: "Грай пісню правдиву, грай пісню нам свою, а загинуть крикливці безчесні". У поезії "Нива" Федькович посилає своє поетичне слово в народ, в "руське серце", щоб будити в ньому жадобу до правди і свободи, будити його на великі жнива. Він вірить і радіє, що народ буде "жито жати на своєму полі", а його поет співатиме свою крилату пісню на повний голос для своєї України:
Розсипся, пісне, барвінком та рутов!..
Най люди не кажуть, що ми безталанні,
Най сльози кроваві личко нам не миють...
Прикладом завзятого служіння народові для буковинського поета був великий Шевченко, якого він вважав своїм батьком, старшим учителем і якого в усьому наслідував.
Юрій Федькович поетично втілював у життя благородну мету — викривати соціальну несправедливість, боротися за розвиток української культури, пропагувати ідею возз'єднання українських земель.