Шевченко Тарас — Назар Стодоля

Негріте залізо не зігнеш; добрі люди; старий дурень; певна річ; як попадеться нашому теляті вовка піймати; і сяка, й така; наша сестра — коза: поженеш, куди схочеш; і се, і те, і третє, і десяте; нехай йому добре сниться; збити з пантелику; піймав не піймав, а погнатись можна та ін. Ці слова характеризують Стеху як хитру, здатну на обман і підлість заради своєї вигоди жінку; разом із тим вона розумна, дотепна.

Негріте залізо не зогнеш. Побачимо, як попадеться нашому теляті вовка спіймати. Піймав не піймав, а погнаться можна. Нагадали козі смерть. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Кирпу гне. Аби б через поріг, то ми й за поріг глянем. Ми всі на один шталт шиті. Хто багацько обіщає, той нічого не дає. Пиши пропало. Береженого бог береже. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Вольному воля, а спасенному рай. Коли б мужику не жінка, не знав би він скуки, коли б не горілка, де дівать би буки. Слухать — що їсти, в горшку не бовтати, усів не марати, слов не пропускати, другим не мішать.

Назар вирішив йти у Чигирин до полковника і вбити його.

Стеха хотіла довести козакам, що нічого не боїться, тому мусила піти до старої корчми і принести звідти цеглинку або кахлю з груби. Стеха заклалася на пів відра слив'янки, три куски сала і паляницю, а козаки – на музикантів для вечорниць.

Кичатий був вдячний за те, що отець дозволив сватання на Святий вечір. За цей дозвіл Хома відправив отцю вишнівки.

Події змальовані на тлі історичного минулого України XVII ст. після визвольної війни 1648-1654 років під проводом Б. Хмельницького та після його смерті. У цей час вкрай загострилися соціальні суперечності між козацькою верхівкою та рядовим козацтвом.

Колись давно Назар врятував життя Кичатому – вирвав з-під ножа гайдамаки.

"Ви покійній матері, як вона умирала, біля домовини обіщали мене видать за Назара. Що ж ви робите? Чим я вас прогнівила? За що мене хочете убить? Хіба ж я не дочка ваша?".

Назар розповідав Галі про "війну та про походи, про Наливайка, Остряницю та про сине море, про татар та про турецьку землю. Страшно, страшно, а хороше, так що слухала б не наслухалась його, та все дивилась би в його карі очі. Мало дня, мало ночі". Галя була захоплена розумом хлопця, тим, що він побачив світ, був красивим і молодим.

Багато прибрана світлиця, стіл і лави, накриті коврами, всілякі наїдки, які перелічує Стеха, свідчать про те, що тут живе багата особа, яка чекає на поважних гостей.