Мирний Панас — Хіба ревуть воли, як ясла повні?

"Хіба ревуть воли..." — соціально-психологічний роман, бо в ньому соціально-історичний аналіз дійсності поєднаний з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини.

Поштовхом до виникнення задуму твору послужила оцінка візником розбійника Гнидки. Як свідчить нарис "Подоріжжя од Полтави до Гадячого", засів Гнидка у серці Панаса Мирного "...як здоровенний іржавий цвях, забитий у білу гладеньку стіну мого спомину..." У листопаді 1872 р. була написана повість "Чіпка". А 1880 р. вперше був надрукований М. Драгомановим у Женеві роман під назвою "Пропаща сила".

Роман складається з чотирьох частин, кожна з яких поділяється на дрібніші розділи. Кожна частина, кожний з 30 розділів має свій закінчений зміст, свій внутрішній лад, художню завершеність. Перша частина твору показує дитинство та юність Чіпки, друга присвячена сторічній історії села Піски, третя знайомить зі складною долею селянина-бунтаря, а четверта завершує його трагедію.

Постаттю, що відтінює образ Чіпки, є москаль Максим. У цих образах криється зіставлення розбою для власного збагачення з розбоєм — стихійною помстою багатіям. Максим — рвучкий і непостійний. "Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, — він усіх побивав, над усім верховодив..." Потрапивши до війська, стає унтер-офіцером. Самотужки оволодів грамотою. За хоробрість заслужив Георгія. Повернувшись додому, займався розбоєм. До Чіпки ставився як до товариша, незважаючи на його бідність...

Баба Оришка, прообразом якої була няня Панаса Мирного, кріпачка Ірина Батієнко. Бита горем та невилазними злиднями, баба Оришка зберегла в собі людяність, доброзичливість і теплоту.

Найтрагічнішим є образ Мотрі, яка не знала щастя змалку, не бачила його ані молодою дівчиною, ані заміжньою жінкою. Ще не народивши сина, стала заміжньою вдовою.

Уособленням дівочої краси, чесності, моральної чистоти є образи Галі та Христі.

Як негативний персонаж, у якого нема поняття честі, змальовано Явдоху.

Головний персонаж — Чіпка. Тяжке дитинство, запопадливість біля свого поля, знайомство з Галею, трагедія з землею, перша крадіжка, участь у бунті кріпаків, примирення з матір'ю, одруження з Галею, вибори до земства, реакція на перші постанови земства, розбої, звіряча розправа над родиною козака, арешт і заслання в Сибір.

Віра в нечисту силу, розуміння Бога як вищої справедливості, панування суміші із дохристиянських і християнських уявлень.

Назва алегорична. Під волами розуміємо трудове селянство, яке без причини не ремствувало б, не виказувало б незадоволення.

"Яка у Вас чудова українська мова! Яке знання селянського життя! Скільки у Вас поезії! Скільки розуму! Дивна, коштовна і вічно невмируща ота Ваша штука "Пропаща сила", — так писав письменник і видатний історик Дмитро Яворницький. Академік О. Білецький порівнював композицію роману з будинком "з багатьма прибудовами", зробленими неодночасно і не за строгим планом".

"Своя сорочка ближче до тіла" — це основа Грицькової моралі. Вона найповніше виявилася під час розправи над кріпаками. На прохання Чіпки заступитися за селян "Грицько не одказав ні слова — та мерщій від Чіпки, та в чужий город, та й присів за лісою..." Удома розповідав про цей вчинок Христі, не бачачи в ньому нічого ганебного, називав кріпаків злодіями, голотою.