Гомер — Одіссея

Образ Одіссея героїзується, він уміє долати труднощі, переборювати страждання й виявляти послух богам. Він має гострий розум, багатий життєвий досвід, сильний тілом і розумом. Саме завдяки таким своїм рисам він стає улюбленцем богині Афіни.

Автор оспівує патріотизм, вірне кохання, людський розум, мужність, відвагу, незламність головного героя. Гомер засуджує беззаконня, насильство й несправедливість, людську самовпевненість та марнославство.

Сам Одіссей та його риси характеру (безстрашність, надмірна цікавість, необачність, марнославство) стали причинами того, що він з друзями потрапив у пастку циклопа. Адже потрапивши до печери, вони не застали велета вдома – "десь пас він отару свою густорунну". Побачивши там великі запаси сиру, безліч ягнят, козлят, товариші умовляли Одіссея забирати все це і тікати на корабель, але той відмовився:

Та не послухав я їх, хоч було б набагато це краще, —

Хтілось побачить його, чи не дасть мені сам він гостинця?

Товаришам же моїм не здавався, проте, він привітним.

На мою думку, Одіссеєм керував практицизм: він забрав собі майно переможеного ним циклопа, адже на кораблі завжди потрібні запаси їжі. У ті часи було звичним явищем забирати і ділитися з друзями тим, що ти здобув у бою: захопивши якесь місто, переможці забирали собі все, навіть людей. Про практицизм Одіссея свідчать такі рядки:

Нас радо супутники любі вітали —

Тих, що уникнули смерті, — й загиблих оплакали гірко.

Плакати все ж їм, бровами до кожного стиха моргнувши,

Я не дозволив, — загнати звелів пишнорунну отару".

Як пояснити те, що деякі описи Гомера суперечать фактам, установленим істориками й археологами щодо культурних і технічних здобутків грецької цивілізації доби Троянської війни?

Грецька цивілізація доби Троянської війни була високорозвинута, та завойовники-дорійці не засвоїли культурних досягнень переможеного народу...

Центральна тема епопеї: розповідь про Одіссея, "бувалого мужа", який зруйнував столицю троян і після цього повертається додому, на рідний острів Ітаку, де на нього чекає дружина Пенелопа.

Знайдіть у тексті зачину поеми, до кого звертається Гомер за натхненням. Простежте, про кого йдеться у заспіві до "Одіссеї". Дослідіть, якими епітетами характеризує автор Одіссея. Поясніть, яку функцію виконує заспів у поемі. Проаналізуйте останні рядки заспіву. Про що вони свідчать?

Поет вбачає своє завдання у розповіді про "бувалого мужа" Одіссея. За натхненням автор звертається до Музи – богині епічної поезії Каліопи...

Про славну минувшину спочатку співали сліпі співці – аеди. Вони розповідали про часи, коли грецькі царі жили в розкішних палацах та їздили на бойових колісницях, коли ахейському війську корилися міста, а боги спускалися на грішну землю й воювали разом зі смертними. Коли грецькі міста почали розростатися, аеди поступово стали звичайними ремісниками (деміургами). Згодом з'явився новий вид деміургів – рапсоди...

Поліфем був велетнем, що мав надзвичайну силу і вправність, у нього було одне око, бо він був циклопом. Поліфем жив у печері, був вівчарем, пожирав людей. Одіссею вдалося позбавити циклопа єдиного ока і втекти з печери, сховавшись під грудьми Поліфемових баранів: "А їхній господар, жорстоким Мучений болем, усім баранам, що йшли поуз нього, Спини обмацував. Не помічав він, проте, нерозумний, Що під грудьми в баранів густорунних підв'язане крилось. У творі Поліфема схарактеризовано такими епітетами: "велетень нечестивий", "Поліфем премогутній", "нелюд лютий", "дика людина".

На острові панувала чарівниця Кірка. Вона перетворила людей Одіссея на свиней. Самого Одіссея від чарів Кірки врятував Гермес, давши йому чудодійний корінь, що охороняє від дії чарівництва. Гермес змусив Кірку повернути людський вигляд товаришам Одіссея.